Эссе ценой в $45 миллиардов

Волл-стріт знає мало історій такого стрімкого зльоту. Для досягнення Леопольду Ашенбреннеру вистачило одного об'ємного есе на 165 сторінок, де він детально розписав неминучість настання надінтелекту. Увірувавши в те, що його ставка на ШІ-революцію просто не може програти, найбільші фінансові інститути світу (Goldman Sachs, JPMorgan, Citigroup та Bank of America) без вагань надали фонду потрійне кредитне плече. На кожен $1 власного капіталу Ашенбреннер отримав $3 позикові кошти – у сумі $45 млрд за 12 місяців.

Усі на зеро!

Стратегія фонду відрізнялася граничною агресією та безкомпромісною концентрацією. Ашенбреннер зробив безальтернативну ставку на фізичну інфраструктуру ШІ, відкривши гігантські довгі позиції (лонги) в акціях чіпмейкерів, енергетичних компаній та постачальників обладнання на зразок Nebius, Bloom Energy та SanDisk. Водночас він жорстко зашортував софтверних гігантів – Adobe та AppLovin, припускаючи, що класичне програмне забезпечення швидко знеціниться під тиском алгоритмів. Спочатку ринок уподобав цю схему, віддавши Ашенбреннеру роль головного оракула технологічного сектора Волл-стріт.

У смертельній пастці

Ідеальна конструкція впала в середині липня, коли ринок захлеснула хвиля паніки навколо стрімкого розвитку безкоштовного китайського Open Source ШІ. Дешеві відкриті моделі здатні знизити потреби у дорогій інфраструктурі. Тож акції чіпмейкерів із портфеля фонду почали різко втрачати в ціні. Водночас шорти Ашенбреннера (Adobe та AppLovin) несподівано перейшли у бурхливе ралі. Фонд опинився у смертельній пастці: його ключові активи знецінювалися, а зобов'язання за короткими позиціями стрімко зростали, спалюючи ліквідність зі швидкістю, що лякала.

Потопаючого знайшли швидко та втопили

Фінансовому ринку не знадобилися інсайдерські витоки, щоб зрозуміти: один із найбільших гравців перебуває на межі катастрофи. Інституційні клієнти щодня одержують звіти про рух капіталу. Наприкінці липня досвідчені трейдери помітили аномальне та різке зниження рівня кредитного плеча у всьому технологічному секторі. Зіставивши падіння конкретних паперів та обсяги продажу, Волл-стріт швидко вирахувала ім'я потопаючого. І розпочала агресивні продажі. Учасники ринку стали навмисно грали проти позицій Ашенбреннера, наближаючи до вимушеної ліквідації його фонду.

12 годин на порятунок

29 липня ситуація стала критичною. Перебуваючи під тиском банків, які вимагали негайного повернення позикових коштів, Ашенбреннер виставив на екстрений продаж найцінніший актив – частку в стартапі Anthropic вартістю $5 млрд. Інвесторам дали жорсткий ультиматум: ухвалити рішення за 12 годин. Фонд Greenoaks був за крок від підписання документів, але паралельно керівники вели секретні переговори з гігантом Citadel. Ринок із завмиранням серця спостерігав за цими перегонами: затримка о кілька годин загрожувала повним блокуванням рахунків фонду та некерованим хаосом на відкритих торгах.

Угода перед гонгом

За 20 хвилин до відкриття біржових торгів розв'язку було знайдено, але на суворих умовах. Хедж-фонд Citadel Кена Гріффіна перехопив ініціативу і погодився викупити весь ліквідний портфель Ашенбреннера. За швидкість та ризик Citadel зажадав жорсткого дисконту – близько 10% від поточної ринкової вартості активів. У фонду не залишалося вибору, і підпис під договором було поставлено незадовго до звуку стартового дзвону. Citadel за безцінь забрав перспективні активи, а фонд Ашенбреннера ледве встиг закрити найгарячіші зобов'язання перед прайм-брокерами.

Суворий урок кредитного плеча

Підсумок катастрофічного тижня виявився приголомшливим: за один місяць фонд втратив 67% капіталу, що еквівалентно приблизно $30 млрд. Один із найбільших інвесторів фонду, легендарна компанія Jane Street, списала близько $15 млрд. Найпарадоксальніше, що навіть після цієї катастрофи фонд формально залишається в плюсі на 80% за підсумками року. Ця історія стала класичною ілюстрацією підступності позикового капіталу. Поки ринок зростає, керівник – геній. Але варто тренду змінитись, як позикові гроші знищують бізнес за кілька днів.